На туберкульоз хворіють лише бездомні: спростовуємо найпоширеніші міфи про здоров’я легень

Без здорових легень неможливе нормальне функціонування людського організму. Але навколо цієї теми існує безліч міфів, перекручень і неточностей, які призводять до втрати здоров’я та життя.

• Міф 1. На туберкульоз хворіють лише бідні люди
• Міф 2. Я нічого не можу зробити, аби у мене не було раку легень
• Міф 3. Забруднене повітря ніяк не впливає на здоров’я легень
• Міф 4. На хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) хворіють лише пенсіонери
• Міф 5. ХОЗЛ потрібно лікувати лише під час загострення
• Міф 6. Шкода куріння переоцінена, а електронні сигарети – взагалі безпечні
• Міф 7. На астму хворіють лише діти
• Міф 8. Займатись спортом шкідливо, якщо у мене є хоча б якесь захворювання легень
• Міф 9. Вже пізно кидати курити, якщо палю понад 10 років
• Міф 10. Грип – це не страшно. Вакцинуватися не потрібно

Разом із лікаркою-пульмонологом Вікторією Ялтонською Здоров’я 24 розібрало найбільш поширені міфи про здоров’я легень.

Вікторія Ялтонська, лікарка-пульмонолог, завідувачка консультативно-діагностичним відділенням КНП «Київська міська клінічна лікарня №17».

Міф 1. На туберкульоз хворіють лише бідні люди

Туберкульоз від бідності, нездорового харчування або поганих умов проживання не виникає. Варто розуміти, що туберкульоз – це поширена проблема. Заразитись ним можна будь-де і будь-хто.

Вікторія Ялтонська

“Для цього мають бути дві умови: збудник – бактерія туберкульозу і організм, сприйнятливий до цієї бактерії. В Україні дуже багато людей, хворих на туберкульоз, тож проконтактувати з ними можна майже усюди. Організм, який сприйнятливий до цієї бактерії – це ослаблений організм”.

Послаблювати захист організму може наше життя: стреси, інфекційні захворювання, недоліковані хвороби, куріння, алкоголь, погане харчування. Якщо взяти успішну людину, яка перебуває у стані хронічного стресу, веде неправильний спосіб життя та ще й часто перебуває (відпочиває) в місцях скупчення людей – ризик підхопити туберкульоз досить високий. Тому у забезпечених та успішних людей діагноз туберкульоз – не рідкість.

Симптоми туберкульозу / Інфографіка 24 каналу
Міф 2. Я нічого не можу зробити, аби у мене не було раку легень

Захворіти на онкологічне захворювання бояться майже усі, страх виникає, бо це щось невідоме та ще й має багато прикладів страждань. На теперішній час для більшості онкологічних діагнозів не встановлена причина, яка призводить до їхнього розвитку.

Це стосується і злоякісних утворень у легенях – вчені досі не можуть виокремити, що саме викликає перетворення здорових клітин організму в ракові. Відомо, що це завжди багато умов, декілька причин в одному організмі. Але є певні фактори ризику, які можуть провокувати розвиток злоякісних утворень. Це те, що ми можемо змінити, аби вберегти себе від захворювання.

Відмовившись від куріння – ми прибираємо найголовніший фактор ризику розвитку онкопатологій легень. Не менше 70% людей із раком легень – курці, стаж куріння яких перевищує 30 років. Відомо, що куріння понад 30 років збільшує ризик раку легень в 5-7 разів. Якщо ж людина курила 20-30 років і вирішила припинити, то за 10 років ці ризики знижуються у 4 рази,
– наголосила пульмонологиня.

До факторів ризику також входить екологія, але тут йдеться не лише про чистоту повітря. Наприклад, коли люди живуть у будинку, який опалюють твердим паливом або використовують тверде паливо для приготування їжі. Це теж має негативний вплив на здоров’я легень.

До факторів ризику також відносять шкідливі та небезпечні виробничі середовища. Наприклад, вдихання аерозолю, що утворюється при проведенні зварювальних робіт. Навіть, робота в складському приміщенні, без свіжого повітря при 8-12-годинній робочій зміні з тривалим вдиханням запахів гуми, хімікатів тапилу – може збільшувати ризик розвитку онкології.

Міф 3. Забруднене повітря ніяк не впливає на здоров’я легень

Негативний вплив забрудненого повітря в домівках чи на вулиці на здоров’я легень – доведений. Але погана екологія поняття досить широке. Найбільший вплив мають викиди в атмосферу з промислових підприємств. Наприклад, люди, які живуть поблизу заводів і постійно вдихають ці випари – мають великий ризик розвитку захворювань дихальної системи. Також легеням шкодять вихлопні гази з авто.

Великою проблемою є азбест – це волокнистий матеріал, який, зокрема, використовується для термоізоляції та виготовлення шиферу. Під дією високих температур, наприклад, під час спеки, на шифері утворюються мікротріщини й волокна потрапляють у повітря. Доведено, що усі види азбесту є канцерогенними, тобто провокують розвиток злоякісних клітин. А шифером вкриті багато дахів, часом люди навіть роблять із нього огорожі.

Вікторія Ялтонська

“Проблема поганої екології чи забрудненого повітря у тому, що це залежить не лише від людини, але і від держави. В Україні, на жаль, мало ініціатив та законів, які спрямовані на покращення якості повітря, якщо порівнювати із Європою”.

Проблема поганої екології чи забрудненого повітря у тому, що це залежить не лише від людини, але і від держави. В Україні, на жаль, мало ініціатив та законів, які спрямовані на покращення якості повітря, якщо порівнювати із Європою.

Міф 4. На хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) хворіють лише пенсіонери

ХОЗЛ – це прогресуюче хронічне захворювання. Для того, аби лікар побачив клінічну картину, а пацієнт відчув симптоми, має пройти багато років. Ця хвороба не виникає одразу і навіть не за рік.

Є чотири стадії ХОЗЛ. На першій пацієнт не відчуває нічого, на другій – можуть бути легкі симптоми (ранковий кашель, задишка при фізичній активності) і загострення. До лікаря найчастіше звертаються на третій або і на четвертій стадії, коли людина не може нормально пересуватись та страждає від сильного кашлю. Але хвороба почала розвиватись задовго до цього.

Найчастіше захворювання діагностуються після 50 років. Але все частіше лікарі в Україні та в світі виявляють ХОЗЛ вже в 35-40 років. Тож якщо в 45 років діагностували ХОЗЛ, то щонайменше 5 років тому захворювання почало розвиватись,
– розповіла пульмонологиня.

Коли з’являються перші симптоми захворювання – потрібно обов’язково звернутись до сімейного лікаря. Не потрібно чекати 50 років або моменту, коли задишка почне з’являтись у стані спокою і заважатиме нормальному життю. Вчасна діагностика ХОЗЛ дозволяє зупинити його прогресування, збереже здоров’я легень та покращить стан людини.

Міф 5. ХОЗЛ потрібно лікувати лише під час загострення

Пацієнтам з ХОЗЛ потрібна постійна, довічна терапія. Інгаляційні препарати, які використовують при ХОЗЛ – так звана «базисна терапія» – дозволяють зупинити прогресування хвороби, зменшують симптоми, захищають від загострень і ускладнень. Але цієї рекомендації дотримуються не усі. Часто пацієнти припиняють лікування, вийшовши із загострення, тим самим дозволяючи хворобі далі руйнувати легені.

Вікторія Ялтонська

“Так, наприклад, об’єм легень здорової людини за рік зменшується на 50 мл, а у людини із ХОЗЛ цей показник вдвічі більший. Кожне загострення – це ще мінус 50-100 мл об’єму легень. І неважко порахувати, що стається з легенями за декілька років без адекватного лікування. Коли ж людина із ХОЗЛ приймає усе необхідне лікування, то ми реєструємо призупинення прогресування хвороби”.

Коли в організмі розвивається будь-яка хвороба, ми повинні з повагою ставитись до свого здоров’я і зберігати те, що є. Захворювання – це своєрідний сигнал, щоб людина усвідомила проблему і почала щось робити. Лікувати ХОЗЛ потрібно завжди, а не лише під час загострень. Але в якому об’ємі – підбирає лікар індивідуально для кожного пацієнта, адже кожен організм – унікальний.

Міф 6. Шкода куріння переоцінена, а електронні сигарети – взагалі безпечні

Куріння звичайних цигарок дуже погано впливає на нашу слизову, зупиняє очищення легень, а при тривалому та активному курінні – провокує зміни у клітинах. Зокрема, вони можуть стати злоякісними, тобто починається розвиток онкопатології.

Тютюновий дим погано впливає на серцево-судинну систему, збільшує ризик інсультів та інфарктів. Не варто забувати й про пасивне куріння – воно таке ж шкідливе.

Куріння руйнує наші легені / Фото unsplash.com

Вейпи та інші різні електронні сигарети також не є безпечними. Поки ми не можемо аргументувати в цифрах наскільки сильним є вплив альтернативних видів куріння на організм людини, адже період спостережень дуже малий. Людство курить тютюн вже декілька сотень років, тож його вплив відомий, а електронні сигарети з’явились не так давно. Тож вчені поки досліджують, наскільки шкідливими вони є – про їх безпечність не йдеться.

Куріння вейпів має не лише подразнюючий, але і токсичний вплив. Особливо, коли люди самостійно підбирають склади рідин, не дотримуючись пропорцій,
– наголосила пульмонологиня.

Кальян людина активно курить впродовж години. Тобто людина впродовж короткого часу підпадає від впливу великої кількості токсичного диму, зі звичайними сигаретами так не відбувається. Дим кальяну дуже сильно пересушує слизову: легені гірше виконують свою захисну функцію і всі шкідливі речовини краще проходять повз бар’єри в організмі.

В будь-якому випадку, щоб ви не поклали у прилад для куріння – це буде шкідливо. Наскільки великим буде цей вплив на організм – залежить від частоти, тривалості й складу продукту. Але від будь-якого куріння слід відмовитись.

Питання фізичної залежності від куріння, на мій погляд, досить перебільшене. Частина моїх пацієнтів, наприклад, не курять під час застуд – їм неприємно і не хочеться. То про яку фізичну залежність можемо говорити? Куріння викликає переважно психологічну та соціальну залежність, яку побороти набагато легше. Варто лише поставите таку мету. Я знаю сотні випадків, коли курець ці стажем куріння понад 30 років, поставивши собі таку мету досягає її за тиждень(так, так!).

Міф 7. На астму хворіють лише діти

В Україні близько 200 тисяч людей із бронхіальною астмою. Вважається, що більшість з них – це діти та молоді люди, але по факту це не зовсім так.

У Великій Британії вважається, що близько 20% населення має бронхіальну астму. В Україні це менше ніж 1%. Так, клімат у нас дещо інший, але головна відмінність у тому, що у нас не діагностують найлегші форми захворювання. Пацієнти не доходять до медичних закладів, не вважають себе хворими, і адже – не можуть своєчасно запобігти прогресуванню хвороби.

Вікторія Ялтонська

“Причиною розвитку бронхіальної астми майже завжди є алергічний компонент. Інші тригери підключаються пізніше: це куріння, погана екологія, часті застудні захворювання, ожиріння та дисгормональні проблеми”.

Астма буває різною і це не завжди приступи задишки. Захворювання може проходити з дуже легкими симптомами, які часто можна не розпізнати. Якщо у людини є схильність до астми, яку не розпізнали у молодому віці – симптоми захворювання проявляються вже у дорослому віці. Адже з віком додаються інші подразнюючі фактори, захворювання прогресує і пацієнт вимушений звернутись за допомогою.

Міф 8. Займатись спортом шкідливо, якщо у мене є хоча б якесь захворювання легень

Наш організм створений таким чином, аби отримувати фізичне навантаження та бути активним. І якщо цього не робити, то ми як машина, на якій довго не їздили: ржавіємо.

Фізична активність дуже важлива і повинна бути постійною. Об’єм та її тип залежить від бажання та можливостей кожної людини. Головне – систематичність. Людям із хронічними захворюваннями фізичне навантаження дуже важливе, воно входить у програму реабілітації та лікування, відмовлятись від нього не варто.

Що дає тренування здоров’ю легень? Робить їх більш витривалим та стійким до подразників, інфекційних захворювань. Під час фізичних вправ ми тренуємо увесь організм: м’язи, легені, серце та судини,
– розповіла лікарка.

Міф 9. Вже пізно кидати курити, якщо палю понад 10 років

Кидати курити слід у будь-якому віці та при будь-яких умовах і це матиме позитивний вплив на наш організм та здоров’я. Головне, аби було свідоме рішення взяти відповідальність за своє здоров’я.

Користь залежить від того, наскільки довго курить людина і чи розвинулись вже супутні захворювання. Якщо у курця немає конкретних захворювань, то через 6 місяців після відмови від куріння легені повернуться до здорового стану. Так, ніби людина ніколи не курила.

Вікторія Ялтонська

“
Якщо ж людина курила впродовж 30-50 років і вирішила відмовитись від цього – це також важливо і корисно. У такому випадку легені вже не повернуться до здорового стану, але значно зменшиться ризик загострення або розвитку хвороб, які вже почались”.

Міф 10. Грип – це не страшно. Вакцинуватися не потрібно

Будь-яке захворювання – це страшно. Це сигнал організму, що щось не так й ігнорувати це не потрібно. Наш організм розумний і багато чого може робити без нас, саме тому людство досі живе, але часом йому потрібна наша допомога,
– стверджує лікарка.

Чомусь сформувалась думка, що будь-яка застуда проходить самостійно і це не страшно. Але ми забуваємо про людей із хронічними захворюваннями. Здоровий організм переносить грип завжди легше, а у людей із ХОЗЛ чи астмою на хронічне захворювання нашаровується ще одне – навантаження на організм подвоюється, перебіг ускладнюється.

Грип – це особливе застудне захворювання, яке може бути дуже небезпечним. З усього переліку вірусних захворювань (якщо не враховувати коронавірус) це найскладніше. При грипі дуже часто виникають ускладнення, зокрема, такі як пневмонія та міокардит. Є дослідження, які довели, що важкий перебіг грипу може провокувати розвиток діабету першого типу у дітей.

Вчені не дарма створили вакцину, яка може запобігати захворюванню і важкий перебіг грипу. Зараз у людства є інструмент, який дозволяє нам хворіти рідше, а якщо і хворіти, то легше і з меншими ускладненнями – це вакцинація. І не користуватись ним – це майже злочин.