Промисловий безвіз з ЄС: віцепрем’єрка розповіла про ймовірність підписання угоди

Підписання угоди про промисловий безвіз є достатньо тривалим процесом. Консультації з бізнесом вказують на те, що проблемою є не квоти та мита, а технічні бар’єри, які створюють при доступі продукції на ринок ЄС – мовиться про додаткову сертифікацію вимоги.

Угода про промисловий безвіз передбачає що, відповідні бар’єри скасують і документи, які видають и органами сертифікації – визнаватимуть в Європейському Союзі. Переговори щодо угоди вже ведуться. Про це в ефірі 24 каналу розповіла віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина.

Вона зауважила, що Європейська комісія оцінює законодавства та інституції, щоб вони мали достатню довіру до відповідних документів. Підписання цієї угоди створить безвізовий режим для продукції з високою доданою вартістю, зауважила Стефанішина.

Вона наголосила що мовиться не про харчову продукцію, а про обладнання й різні види технічних засобів, які зможуть транспортувати до ЄС без додаткової сертифікації, відтак без додаткових затрат для бізнесу.

У цьому є найбільший стимул євроінтеграції. Для того, щоб українська продукція мала доступ до ринку ЄС, вона має відповідати найвищим європейським стандартам,
– зауважила віцепрем’єрка.

За її словами, коли вели переговори щодо угоди про асоціацію, цей ринок не був розвинутий в Україні, тому в угоді про нього не мовилося. Ольга Стефанішина додала, що це нова перспективна сфера, яку надалі будуть розробляти.

Водночас вона зазначила, що кроки української влади демонструють те, що наразі ризику у перегляду безвізового режиму з Євросоюзом немає. Мовиться саме про ухвалення антикорупційного законодавства, відновлення відповідальності за неправдиве декларування та збереження гарантій незалежності НАБУ.

Закон щодо внутрішнього водного транспорту

Віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції розповіла, що закон про внутрішньій водний транспорт є історичним, адже він знищує монополію на використання відповідним транспортом водних шляхів України.

За словами Ольги Стефанішиної, він створює ринок, якого в Україні фактично не існувало з часу незалежності. Це євроінтеграційний закон, який не змогли прийняти Ради попередніх скликань, сказала віцепрем’єрка

Він дозволить об’єднати Україну з ЄС не лише через водні шляхи, але й через створення спільних маршрутів транспортування,
– повідомила Ольга Стефанішина.

«Українські перевізники, які будуть користувати водними шляхами для транспортування вантажу, матимуть додаткові перспективи та пільги для транспортування в ЄС. Це дозволить «переламати практику відсутності конкуренції і створити новий ринок, – сказала віцепрем’єрка.

Проте вона додала, що закон потребуватиме вдосконалення в міру того, як ринок почне працювати та розвиватися.

На фінальних етапах дискусії створили всі умови для того, щоб відповідний ринок працював на користь національних перевізників та виробників. Зокрема, мовиться й про те, щоб податки за перевезення сплачували в Україну, ці елементи були відсутні.


Зверніть увагу! 3 грудня Верховна Рада ухвалила закон
«Про внутрішній водний транспорт, він набере чинності з 1 січня 2022 року. Проте низка його статей почне діяти лише через 3 роки з дня опублікування.